у Щойно прийшовши на посаду, очільник Хмельниччини заявив, що ні з ким
не хоче воювати, і «
не збирається конкурувати ні з міською радою, ні з міським головою». Певно, цей меседж був почутий, у підсумку – налагоджена конструктивна комунікація із мером Хмельницького
Олександром Симчишиним, якого Габінет називав людиною, яка перебуває «на своєму місці». Загалом тоді всі важливі рішення для міста та області ухвалювались досить злагоджено. Голова ОДА називав себе «людиною поза всіма впливами» політичних і бізнес-груп, що мало певні наслідки під час децентралізації. Габінет не приховував, що у нього великі розбіжності щодо остаточної конфігурації поділу області на райони з «деякими депутатами», які, зрештою, протягнули у парламенті свою концепцію. З урядом Габінет також не завжди мав однакові погляди, зокрема, він виступав проти карантину вихідного дня і навіть з цього приводу надсилав
відповідні листи в столицю. Та й, за власним зізнанням, «деякі народні депутати, не лише від партії «Слуга народу», протягом останнього року робили все, аби він пішов з посади».